|
|
КовальА то як коваль з пуда заліза зробив пшик. Один хлібороб каже ковалеві:— Вийде з пуда заліза леміш?— Вийде, та ще й добрий!— Ну, на залізо, роби!От він робив, робив...— Ні,— каже,— не вийде леміш, а вийде чересло.— Ну, роби чересло!Робив, робив...— Ні,— каже,— не вийде чересло, а вийде сокира.— Ну, роби сокиру!Робив, робив...— Ні,— каже,— не буде сокира, а буде долото.— Ну, роби й долото!Робив, робив...— Ні,— каже,— не буде долото, а буде швайка.— Роби швайку!Робив, робив...— Ні, не буде швайка, буде шило.— Та роби й шило!Заплескав, устромив у воду загартувать,— воно й зашипіло. Мужик:— Еге, бач,— каже,— що воно вийшло — пшик! Ну, приходь же по гроші!Коваль пішов і хлопця взяв:— Гляди ж,— каже,— як буду гроші просити, і ти кажи: «Прибавте, панотче, й на хлопця, бо роботи було багато».Приходять. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати! А хлопець за дверима кричить:— Прибавте, панотче, й на хлопця, бо роботи було багато! |
|
|
