|
Кравець та вовкБідний вовк ніяк не знайде собі їжі, вже трохи не здохне, ледве ходить. Ось іде дорогою і знайшов те, що чоловік загубив. Вовк зрадів і хотів їсти, і надумав, що як із'їсть він сало, то воно ж солоне, то буде пить хотіть. Він каже:— Піду вперед нап'юсь, а тоді буду їсти.Поки сходив до річки та од річки, а тим часом чоловік оглядівся, аж нема сала, він вернувся і знайшов сало. А вовк прийшов од річки, аж нема сала. Він каже:— Дурний я, нерозумний, хіба хто, не ївши, п'є?Іде дорогою та й плаче. Коли дивиться, над яром баран пасеться. Він пішов до барана та й каже:— Я тебе з'їм.Баран злякався та й каже:— Як надумав, вовче, мене їсти, то ставай над кручею і роззявляй рота, я сам тобі у рот ускочу.Баран далеко одійшов та як розженеться, та як дасть,— вовк так і покотився із кручі.Сів та й плаче:— Дурний я, де б так, щоб живе м'ясо само в рот ускочило?Іде й дивиться — на городі попова кобила пасеться, він і каже:— Аж ось поживлюся.Підходить вовк до кобили та й каже:— Кобило, я тебе з'їм.Кобила й каже:— Вовчику-братику, як надумав мене їсти, то починай іззаду, і їж, а я буду пастися і все буду мнять. І ти ситеньким закусиш.Вовк як ухватить кобилу за хвіст, кобила як дасть задом, бідний вовк аж покотився. А кобила побігла додому, тільки пилок схватився.Бідний вовк сів та й плаче і каже:— Який я дурний, чого я не починав з голови їсти?Іде все та й плаче, що ніде не знайде собі їжі. Коли дивиться, іде кравець. Він дума: «Оце вже із'їм цього чоловіка». Підходить він до кравця та й каже:— Я тебе із'їм.Чоловік злякався та й каже:— Як надумав мене їсти то дай я тебе зміряю, скільки аршинів, а тоді будеш їсти.Вовк і каже:— На, міряй.Чоловік узяв за хвіст та як закрутив та й давай його мірять уздовж та впоперек, і приказує:— Аршин уздовж та впоперек!Міряв до того, що аж хвіст у руках остався. Бідний вовк побіг до своїх товаришів та й став їм розказувать, як кравець міряв. Вовки кажуть:— Давай гнаться.— Давай.Женуться вони за кравцем, скоро доженуть. Кравець злякався, давай тікать у село, а село було далеко, і вовки скоро доженуть. Чоловік побачив дерево та скоріш на дерево. Як прибігли вовки до цього дерева, давай його гризти, але нічого не помоталося, тоді один вовк каже:— Давайте один вовк стане, а на його другий і так далі, аж поки достанем.І спіднім став той вовк, що чоловік міряв. І стали вони такою драбиною і достають чоловіка, от верхній вовк і каже:— Ану, добрий чоловіче, вставай!Кравець злякався та й каже:— Вовчики-братики, дайте я хоч табаки понюхаю.Вони кажуть:— Нюхай.Тіки понюхав та й каже:— Пчхи!А спідньому вовкові вчулося: «Аршин вздовж та вшир!» Спідній як присяде, а вони всі як груші покотилися і побігли, тільки пилок схвачувався. А чоловік зліз з дерева та й пішов собі помаленьку.
|
|
|