|
КалиточкаБув собі чоловік та жінка, і була у них пара волів, а у їх сусіди — віз. Ото як прийде неділя або свято, то хто-небудь бере волів і воза та й їде чи до церкви, чи у гості, а на другу неділю — другий, та так і поділялись. От жінка того чоловіка, чиї воли, раз йому і каже:— Поведи воли та продай, справимо собі коня та повозку, будемо самі до церкви та до родичів їздити. Та ще, бач, сусіда свого воза не годує, а нам волів треба годувати.Чоловік налигав воли і повів. Веде дорогою, аж ось доганяє його чоловік конем.— Здоров!— Здоров!— А куди це воли ведеш?— Продавать.— Поміняй мені за коня.— Давай.Виміняв коня, сів верхи та й їде. Від'їхав недалеко і зустрічає чоловіка, що жене корову:— Здоров!— Здоров!— А куди це ти їдеш?— Коня продавать.— Поміняй мені на корову.— Давай!Поміняв і веде дорогою, аж на полі пасуться свині та вівці. Зговорився він, виміняв корову на свиню, а потім на вівцю і поспішає додому. Овечка гарна, аж де не візьмись розлилась велика ріка, а на ній видимо-невидимо гусей. Підійшов він ближче, розбалакався з людьми, виміняв вівцю на гуску, та й пішов понад річкою, і зайшов у село. Аж стрічає жінку, а та:— Здоров!— Здорова!— А поміняй мені на півня гуску!— Давай!Помінялись. Іде далі, аж ось доганяє його чоловік:— На продаж?— Еге!— А поміняй мені на калиточку.— Давай!Виміняв за півня калиточку й поспішає додому. Аж тут тобі річка розлилась. На березі стоїть перевіз, плату беруть, а в нього ж ні копієчки.— А перевезете мене? Дам калиточку.— Сідай!Переїхав на другий берег.А там та стояла валка чумаків. Як розпитали ж вони його, за що він виміняв калиточку, сміються з нього.— Що тобі,— кажуть,— жінка за це зробить?— Аж нічого! Скаже, слава богу, що хоч сам живий вернувся.Та й побились об заклад. Коли скаже жінка так, то чумаки оддадуть йому дванадцять маж хури із батіжками. Зараз одібрали одного з себе і послали його до баби. От той приходить.— Здорові!— Здоров!— А ти не чула про свого старого?— Ні, не чула.— Він воли на коня проміняв.— От добре, возик недорого стоїть, як-небудь зберемось.— Та й коня проміняв на корову.— Це ще й краще, буде у нас молоко.— Та й корову проміняв на свиню,— І то добре, будуть у нас поросятка, а то чи заговляти, чи розговляться — все треба купити.— Та й свиню проміняв на вівцю.— І це добре, будуть ягнятка та вовночка, буде що у мене у спасівку прясти.— Та й вівцю проміняв на гуску.— І це добре, будут у нас крашаночки та пір'я.— Та й гуску проміняв на півня.— О, це і ще краще, півень раненько співатиме та нас до роботи будитиме.— Та й півня проміняв на калиточку.— І це добре, будемо, де хто заробить — чи він, чи я, в калиточку складати.— Та він і калиточку за перевіз віддав.— Ну що ж, слава богу, що хоч сам живий вернувся.Так тим чумакам нічого робити, віддали йому дванадцятеро маж.
|
|
|