|
Про кукаПерший був старший птах кук. Жінка звеліла йому зібрать птаство і зробить із кісток їх гніздо. Усі позлітались, тільки крука нема. Кук вийшов і питає:— Все птаство є?Кажуть:— Крука нема.Нема його день, нема й другий. Птаство сидить два дні не ївши. На третій день прилітає крук.— Де ти був? —питає його кук.— Літав по світу, розглядував, чого більше: гір чи долин.— Чого ж більше?— Долин,— каже.— Брешеш,— каже,— повинно бути по половині.— Долин,— каже,— більше, бо я тую гору за долину рахую, де вода стоїть.Кук одпустив птаство попоїсти, а на другий день велів усім зібраться. На другий день усі птахи позлітались, тільки крука нема. Кук вийшов і питає:— Є все птаство?— Крука,— кажуть,— нема.Нема його день, нема його другий; сидить птаство уже два дні не ївши. На третій день прилітає крук. Кук вийшов і питає:— Де ти був?— Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого.— Якого ж більше?— Сухого,— каже.— Брешеш. Зеленого більше.— Ні,— каже,— сухого більше, бо я й те дерево за сухе рахую, що хоч одна голлячка суха.Кук одпустив птаство попоїсти, а на другий день велів усім зібраться. На другий день злетілось усе птаство, а крука нема. Ждуть його день, ждуть його і другий день — нема крука. На третій день прилітає крук. Кук його і питає:— Де ти був?— Літав по світу.— Що ти робив?— Вередував, чого більше: жінок чи чоловіків.— Чого ж більше: жінок чи чоловіків?— Жінок,— каже,— більше.— Брешеш,— каже.— Жінок більше, бо я того чоловіка за жінку рахую, що жінку слуха.Кук тоді собі по голові пустив: «Се погано, це й я жінку хотів послухать». І сказав їй, що її вже не послухає.Птаство збунтовалось і хотіло вибрать старшого. Сокіл сказав:— Я його заб'ю, тільки викличіть на гору.Дуб стояв над горою над тією. Зозулька почала дразнить; прилетіла до нори і все:— Куку! Куку!Кук розсердився, виліз із нори — вона на дерево. Він у нору. Злетіла зозуля з дерева, прилетіла до нори:— Куку! Куку!Кук розсердився, виліз із нори — вона на дерево. Кук сховався у нору. Вона знову:— Куку! Куку!Кук в третій раз погнався за нею і сів на сук. Сокіл і убив його. Той упав. Птаство не знає, чи він убитий. Зозулька все нижче підлетить та все:— Куку! Куку!Він мовчить. А далі вже сіла коло його, а після на його:— Куку!Він мовчить. Тоді вона:— Хи-хи!.. Кукуку по куку!Сокіл став на місце кука. Зозуля, як летіла, ще дразнить кука; то знесла яйце — другі птиці взялись висидіть. З того часу вона на своїх яйцях не сидить.
|
|
|