|
Нерозумне кошеняПринесла кицька мишеня і каже кошеняті:— Ось тобі, грайся, учись миші ловити.І пішла. Кошеня торкнуло лапкою мишку раз, удруге. Лежить мишка і не поворухнеться. Схопило злегка зубами, а мишка:— Ой, ой! Мені ж боляче!Кошеня розціпило зуби, а лапою мишку тримає.— Відпусти мене,— просить мишка.— Не можу,— каже кошеня,— мене мама буде сварити.— Моя теж сваритиме, якщо я не прийду.— То твоя мама, а то — моя! Вона буває дуже зла, як розгнівається,— каже кошеня.— А що ти зі мною зробиш?— Повчусь, як миші ловити, а тоді мама прийде, скаже, що робити.— Хіба так учаться? — пропищала мишка.— А як? — дивується кошеня.— А так: я буду тікати, а ти наздоганяй — як у квача грають.— Це цікаво,— погоджується кошеня.— І дуже весело,— пропищала мишка.— Я як долічу до трьох, ти зразу ж мене відпускай.І тільки кошеня відняло лапу, мишка шусть — і нема. Як вітром здуло.Лаяла кицька кошеня. Вуха нам'яла, щоб пам'ятало кошеня науку.
|
|
|